Блокчейн – головна «фішка» біткойну,
найпоширенішої та найпопулярнішої криптовалюти світу. Біткойн став базовою
платформою для блокчейн-технологій, що пояснює їх сприйняття, здебільшого, в
контексті альтернативної системи грошових розрахунків.
Тільки ледащий не писав про біткойни, проте до
теперішнього часу в різноманітних публікаціях коментарі експертів чомусь зводяться
лише до загального огляду базових принципів роботи блокчейну біткойна або
характеристик біткойну як криптовалюти і закінчуються тим, що сьогодні,
нажаль, в Україні використання біткойну "заборонено" роз’ясненнями НБУ (йдеться про роз’яснення НБУ від 10.11.2014 щодо
правомірності використання в Україні "віртуальної
валюти/криптовалюти" Bitcoin та лист НБУ від 08.12.2014 № 29-208/72889, в яких, як
відомо, біткойн визначили «грошовим сурогатом» і наділили ознаками «фінансової
піраміди» та «залученості» у здійсненні сумнівних операцій).
Тому, будь-що, пов’язане з блокчейном, сприймається із зрозумілою в певній мірі
осторогою.
З іншого боку, використання терміну «заборонено»
вбачається якщо не перебільшеним, то некоректним точно, адже так чи інакше – це
лише позиція НБУ, викладена в його листах (роз’ясненнях).
При всьому цьому, цікаво читати про те, що
Україна, за різними даними, входить у п’ятірку країн за кількістю зареєстрованих біткойн-гаманців.
Отже, можливо, мову треба вести просто про
відсутність чіткої регламентації впровадження цих технологій?
Втім, як відомо, ідея біткойну із самого початку
не обмежувалася лише валютою та децентралізацією розрахунків. Щонайменше, називалася
можливість укладання контрактів,
гарантійні зобов’язання, арбітраж, багатосторонній підпис,
тощо.
Тобто, блокчейн-технології, якщо розібратися,
дають значно ширші можливості.
Концепція блокчейну як розподіленого криптографічно
захищеного журналу записів дозволяє реалізувати ідеї цифрової ідентифікації,
підтвердження володіння активом чи існування права, обліку та засвідчення
практично будь-яких транзакцій.
Ця
технологія цілком здатна змінити підхід до захисту інтелектуальної власності,
зберігання та захисту персональних даних, нотаріальних послуг.
Практично будь-які публічні та державні реєстри,
як от: реєстри прав власності чи обтяжень, реєстри правочинів, реєстри видачі
дозвільних документів чи свідоцтв можуть побудовані на базових технологіях
блокчейну.
Концепція смарт-контрактів на базі блокчейну може переглянути
саму філософію договірних відносин та докорінно змінити інститут забезпечення
виконання зобов’язань як такий. Цілковита самодостатність
та автономність смарт-контракту робить його виконання безумовним та незалежним
від поведінки чи волі сторін. Смарт-контракт сам собою забезпечує своє
виконання. Це мінімізує саму необхідність мислити категоріями довіри, належного чи
неналежного виконання зобов’язань або
добросовісності сторін.
Звісно, блокчейн-технології не можуть і не повинні
застосовуватись абсолютно скрізь. Але їх очевидні переваги, принаймні, дають
можливість усунути людський фактор там, де його вплив вкрай не потрібен.
В Україні вже є цікаві пілотні проекти аукціонів
на базі блокчейну, а наприкінці минулого року з’являлася інформація про пілотні переводи на блокчейн державних реєстрів та навіть
про те, що чи не сам НБУ може стати емітентом електронних грошей на базі
блокчейну.
Тож, може, маємо справу з чимось дещо більшим,
ніж «заборонена криптовалюта»?